Комплект з 2-х книг. Веріті. 9 листопада. Коллін Гувер

Веріті.

Лоувен — молода письменниця, в якої ні цента за душею. Та одного дня до неї звертається Джеремі Кроуфорд, чоловік Веріті — авторки романів-бестселерів. Джеремі пропонує Лоувен завершити цикл книжок Веріті, адже та паралізована після автокатастрофи. Лоувен приїжджає до будинку Кроуфордів, щоб переглянути чернетки письменниці, які допоможуть у роботі, і випадково знаходить автобіографію Веріті.  

Здається, Веріті не планувала, що хтось її прочитає… Рукопис рясніє відвертими подробицями життя подружжя і розповідає, що насправді трапилося того дня, коли померла їхня дочка.

Лоувен вагається, чи показувати автобіографію Джеремі, бо розуміє — це знищить його. То хто ж така Веріті — геніальна письменниця і жертва фатальних обставин чи божевільна маніпуляторка і злочинниця?

– А ти, часом, не брешеш?
– Я лиш розтягую межі правди там, де бачу можливість. Я письменниця.

Я розумію, що він давав клятву, але яка її ціна? Ціна всього його життя? Люди одружуються, сподіваючись прожити довго і щасливо разом. А що коли одного з них зрізають під корінь, а інший присягався дотримувати клятви до кінця своїх днів?

Він любив мене так, як не любив нікого й ніщо. Я була його причиною жити. Поки він не знайшов те єдине, що важило для нього більше за мене.

9 листопада

Як знати, що кохання справжнє? А який він — любовний поцілунок як у книжках? Як вісімнадцятирічним зрозуміти, що ця хімія гормонів переросте в щире кохання на все життя? І чи можна пробачити тому, хто збрехав ще в день знайомства? Ось на ці запитання шукають відповіді Феллон і Бен, які зустрічаються раз на рік упродовж п’яти років.

А вам цікаво дізнатися, як закоханість юних героїв роману переростає в кохання? Як, долаючи перепони, зізнаючись у найпотаємнішому і спокутуючи провини, Феллон і Бенові вдається пробачити собі та повірити в себе, не втративши одне одного?

Бен підходить ближче й обіймає мене. Він увесь такий теплий, від нього віє таким спокоєм, що я навіть не знаю, як реагувати. Поклавши руку мені на потилицю, прихиляє моє обличчя до своїх грудей. Тепер я сміюся, бо розумію, що наразі мої сльози геть недоречні, бо хто ж так робить? Хіба ж дівчина має плакати, коли хлопець вперше роздягає її?

— Це мій новий рекорд, — каже Бен і підводить мою голову, щоб зазирнути мені в очі. — Довести свою дівчину до сліз менш ніж за три години від початку стосунків.

— Не люблю надмірного драматизму, — не задумуючись, кажу я. — І стрімкого кохання.

— Стрімкого кохання? — перепитує він, здивовано вигнувши брови.

— Так, — киваю я. — Це коли двоє зустрічаються і відразу ж відчувають потужний зв’язок.

— Феллон, якщо таке тобі не подобається, — він піднімає брови ще вище, — то думаю, у нас уже є проблеми.