Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях. Ілля Полудьонний

Зрозуміти свої емоції та перемогти. Тематика Психологія, емоції, ментальне здоров’я. Про книжку  Розум: та все добре! У тебе є робота, дах над головою, їжа і друзі. Емоції: щось так тоскно. Якщо ви переживали схоже й не могли втямити, у чому річ — ця книжка для вас. У ній журналіст Марк Лівін і психотерапевт Ілля Полудьонний простими словами розповідають про емоції та почуття. Вони вчать розшифровувати повідомлення, що приходять у чат із самим собою: «Ти вже кілька днів сумуєш. Зверни на це увагу». Або: «Здається, ти заздриш другові, який знайшов нову роботу. Може, тобі теж час щось змінити?». Структурно книжка складається з 20 розділів. Кожен присвячується окремому почуттю чи емоції: злості, заздрості, образі, сорому, самотності тощо. Для кого ця книжка? Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче краще зрозуміти себе та навчитись швидко адаптуватися до життєвих ситуацій. Чому ця книжка? Автори популярно викладають теорію, пояснюють теми на прикладах із власного життя, діляться вправами для пропрацювання. А ще багато говорять про нинішні реалії. Книжка не дублює подкаст «Простими словами». Її можна читати незалежно від того, слухали ви випуски чи ні. Вона глибша, але не менш доступна. Про авторів Марк Лівін — журналіст і письменник, викладач сторітелінгу. Видавець The Village Україна та Inspired. Спікер конференції TEDx. Співавтор популярного українського подкасту про психологію «Простими словами». Ілля Полудьонний — психолог, гештальт-терапевт, співзасновник сервісу онлайн-психотерапії TreatField.com. Співавтор популярного українського подкасту про психологію «Простими словами». Відгук про книжку  «У мене просто складний характер» — значно простіше прикривати власні проблеми цією фразою та отруювати життя близьких токсичністю й пасивною агресією. Але якщо це не вихід для вас, то читайте Марка з Іллею: вони простими словами пояснюють, як розібратись у собі. Андрій Баштовий, головний редактор The Village Україна Відомі цитати з книжки Чи треба взагалі висловлювати злість Ще в 1990-х ізраїльський вчений Джора Кейнан разом із командою провів експеримент, у якому взяли участь 134 людини. У процесі вчені підтвердили одну з гіпотез: інтенсивність гніву має негативну кореляцію з поганим самопочуттям, тимчасом як частота гніву — позитивну. Це означає, що розгніватися, навіть сильно, — це не погано для здоров’я, навіть корисно, а от перебувати у стані гніву чи злості часто — шкідливо. Отже, найперша форма поводження зі злістю — замість звичної внутрішньої заборони «так, мені не можна злитися, я не злюсь», казати собі: «Окей, я злюся, чому?». І так само, замість спиняти інших людей у злості, ефективніше сказати: «Я бачу, що ти злишся. Не хочеш розповісти чому?». Чому заздрити не є погано Заздрість часто стосується наших глибинних психологічних потреб — любові, влади, слави. Уявімо, що людина заходить у соцмережі. Людина бачить пости, у яких інші демонструють свої досягнення, і чомусь починає злитися та писати неприємні коментарі або ж бубоніти під ніс: «Не така ти вже й класна». І це замість визнати, що заздрить і теж хоче чимось похвалитися й одержати підтримку. Завдання заздрості — допомогти сформулювати потребу. Переважно саме поведінка людини та дії, а не почуття, роблять її аморальною. Заздрість акумулює енергію до дії через збудження. Людина може чогось хотіти, але не розуміти цього, не мати зв’язку з потребою або не зізнаватися собі в бажанні, витісняючи його у підсвідомість. Відповідно, заздрість є маяком, на сигнал якого варто рухатися в пізнанні себе та власних бажань.